Не стало Віктора Прокопенка...

Усе свідоме життя цієї світлої і мудрої людини було присвячено футболу й людям. Майстер спорту СРСР, бронзовий призер чемпіонату Радянського Союзу з футболу 1974 року, Віктор Євгенович в 32 роки став на тренерський шлях. Де б він не працював, завше залишав по собі добру згадку й переможні традиції. „Чорноморець”, „Ротор”, „Шахтар”, московське „Динамо”, національна команда України – всюди він був на своєму місці, всюди заслужив повагу й авторитет. Він міг і хотів ще дуже багато зробити для вітчизняного футболу, для України, але раптова смерть забрала його у нас.

Залишивши спогади, вчинки, слова...

Нам усім дуже не вистачатиме Вас, Вікторе Євгеновичу. Смерть забирає дійсно найкращих...

Професіональна футбольна ліга сумує з приводу передчасної смерті Віктора Євгеновича Прокопенка й висловлює щирі співчуття його рідним і близьким. Нехай земля Вам буде пухом, Вікторе Євгеновичу. Світла Вам пам’ять.

Джерело: http://pfl.com.ua

Український футбол спіткала втрата. 18 серпня 2007 року на 63 році життя раптово помер Віктор Євгенович Прокопенко. Майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України і Росії, Народний депутат Верховної Ради України... Але найголовніше – чудова, світла, дуже добра людина, беззавітно віддана футболу.

Віктор Євгенович Прокопенко народився 24 жовтня 1944 року в Маріуполі (тоді Сталінська область).

Виступав за клуби «Локомотив» (Вінниця), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк), «Локомотив» (Харків). У чемпіонатах СРСР провів 88 матчів, забив 13 голів. Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1974 року в складі «Чорноморця».

Тренерську кар'єру розпочав у «Чорноморці» в 1978 році. Головний тренер одеського клубу в 1978-1981 і 1989-1994 роках. Під його керівництвом «Чорноморець» став володарем Кубка України в 1992 і 1994 рр., бронзовим призером чемпіонату України 1993 і 1994 рр.

Головний тренер «Ротора» (Волгоград) у 1987-1988 і 1994-1999 рр. Вивів «Ротор» у вищу лігу чемпіонату СРСР у 1988 р. Срібний призер чемпіонату Росії 1997 р., бронзовий - 1996 р. Фіналіст Кубка Росії 1995 р. Кращий тренер Росії 1997 року.

У 2000-2001 рр. – головний тренер «Шахтаря». Віце-чемпіон України 2000 і 2001 рр. Останнім часом - віце-президент донецького клубу.

Сьогодні ми прощаємося не просто з тренером, спортсменом, громадським діячем. Ми прощаємося з цілою футбольною епохою. Вічна пам'ять чудовій людині і висококласному фахівцеві.

Джерело: http://www.ffu.org.ua/