Стадіони Євро. Порівняльний аналіз

КОЗИРНА КАРТА

«Дніпро-Арена». Дніпропетровськ.

Загальна кількість місць – 31003 (292 – VIP-ложа, 219 –прес-ложа).

Відкриття – 14 вересня 2008 року.

«Донбас-Арена». Донецьк.

Загальна кількість місць – 50000 (46 349 –звичайні, 2799 – привілейовані, 230 – для інвалідів та 150 для супроводжуючих осіб).

Відкриття – 8 серпня 2009 року.

Першим стадіоном до Євро-2012, який було здано в експлуатацію, стала українська «Дніпро-Арена». Щоправда, УЕФА зобов’язав дніпропетровців дообладнати футбольну споруду додатковими трьома тисячами місць. Адже замість задекларованої 31-ї тисячі сидінь на “Дніпро-Арені” фактично є 28500. А це не відповідає стандартам УЕФА, згідно з якими стадіон чемпіонату повинен вміщувати на своїх трибунах понад тридцять тисяч уболівальників. Нині дніпропетровський стадіон приймає матчі “Дніпра” в чемпіонаті України, а в листопаді 2008 року пройшов «стажування» товариським поєдинком збірних України та Норвегії.

На стадії завершення будівництва донецький спорткомлекс. «Донбас-Арена» – перший стадіон класу «Еліт» Східної Європи. Головна особливість арени – її овальна форма і скляний фасад. Внутрішній дизайн розроблений таким чином, щоб люди сиділи в одній чаші, а не на чотирьох різних трибунах. Планується, що «Донбас-Арена» почне експлуатуватися в серпні цього року. В Донецьку готують грандіозне відкриття «літаючої тарілки» (так на Донбасі називають споруду).

«Міський стадіон» (робоча назва). Познань.

Загальна кількість місць – 41 000.

Відкриття – кінець 2010 – початок 2011 року.

«Міський стадіон» (робоча назва). Вроцлав.

Загальна кількість місць – 44 000.

Відкриття – кінець 2010 року.

А от польським стадіонам потрібно щонайменше рік, аби почати обслуговувати футбольні матчі. Найкраща ситуація в Познані. Тамтешня влада першою з польських міст визначилася з генпідрядником розбудови свого спортивного об’єкту. Наприкінці січня на «Міському стадіоні» розпочалося будівництво двох трибун. У ході реконструкції заплановано покрити арену новим дахом.

Непогані темпи підготовки до чемпіонату спочатку набрав і Вроцлавський стадіон. У жовтні минулого року розпочалися земельні роботи. Але частину ділянок, на яких має розташовуватися споруда, місто ще не викупило у приватних власників. Додало проблем і те, що влада Вроцлава через скандал між двома генпідрядними компаніями аж до початку березня цього року не могла підписати угоду про будівництво стадіону з виконавцем основних робіт. Генеральним підрядником врешті-решт було визначено польсько-грецький консорціум «Мостосталь Варшава», який упродовж двох неповних років зобов’язався звести новий стадіон.

АМБІТНІ ПЛАНИ

«Балтик-Арена» (тимчасова назва). Гданськ.

Загальна кількість місць – 41 000.

Відкриття – кінець 2010 року.

«Лемберг» (робоча назва). Львів.

 Загальна кількість місць – 33 400.

Відкриття – листопад 2010 року.

На запитання популярного польського сайту, присвяченого тематиці Євро-2012, щодо того, який із проектів стадіонів Польщі є найкращим, більшість (а респондентів було 130 тисяч) відповіла: «Балтик – Арена». Гданський спорткомплекс, без сумніву, має стати однією з архітектурних окрас чемпіонату. Стадіон, який сяятиме бурштиновим кольором, за грандіозністю й красою можна порівняти лише з українською «Донбас-Ареною». Однак донецький стадіон – проект більш затратний. Вартість зведення «літаючої тарілки» – 175 мільйонів євро, тоді як гданський спорткомплекс обійдеться полякам не більше, ніж у 120-130 мільйонів. Відносна дешевизна «Балтик-Арени» (до речі, така назва тимчасова – поляки збираються продати право назвати спорткомплекс), не свідчить про те, що вона не буде універсальною. Стадіон у Гданську вміщуватиме 44 тисячі вболівальників, з яких 1500 місць призначені для VIP-персон. «Бурштинова арена» «житиме» сім днів на тиждень. Для цього половину з 17 тисяч квадратних метрів території комплексу займуть фаст-фуди, ресторани, бізнес-клуби, зали для конференцій. Решту площі віддадуть орендарям, але гданська влада розраховує, що на ній розмістяться медичні та фітнес-центри. Нині ж, це просто плани, адже на місці, де стоятиме стадіон, ведеться лише перший етап робіт. Наприкінці весни розпочнеться, власне, будівництво споруди, а вже навесні 2011-го сюди запросять футбольне свято.

Приблизно в ті ж терміни, що й у Гданську (кінець 2010-го року) свій стадіон хоче завершити Львів. Роботи з будівництва спорткомплексу «Лемберг» суттєво відставали від запланованого графіка. Втім, після тривалих переговорів щодо виконавця забудови, львів’янам все ж вдалося надолужити згаєний час. Нині на стадіоні споруджують фундамент південної трибуни. Найближчим часом заплановано виконати роботи з укладання фундаменту, який з’єднуватиме північну та південну трибуни зі східною.

РЕЗЕРВІСТИ ЧИ ОСНОВНІ ГРАВЦІ?

«Металіст». Харків.

Загальна кількість місць – 42 456.

Відкриття – червень 2010 (грудень 2009 року).

«Чорноморець». Одеса.

Загальна кількість місць – 40000.

Відкриття – червень 2010 року.

Від самого початку Харків мав статус резервного міста в українській заявці. Втім, який солдат не мріє стати генералом? Тепер Харків демонструє чи не найвищу в країні динаміку з підготовки до європейського чемпіонату, а будівельно-ремонтні роботи на стадіоні «Металіст» ідуть значно швидше попередньо спланованих термінів. Нині на цій арені працюють навіть у вихідні. Підрядники завершують реконструкцію підігріву футбольного поля, проводять роботи з будівництва нового даху, реконструкція східної трибуни – вже на фінальній стадії. Зважаючи на високі темпи робіт, є всі підстави сподіватися, що спорудження спортивної арени завершиться на півроку раніше визначених термінів – не в червні 2010, а в грудні цього року.

Переоблаштування ще одного українського «резервіста» – стадіону в Одесі, розпочали з затримкою. Тривала дискусія щодо визначення альтернативного місця для проведення футбольним клубом «Чорноморець» матчів чемпіонату України стала причиною кількамісячного відставання стадіону від графіків підготовки до Євро-2012. Станом на середину березня завершено роботи з демонтажу старих конструкцій. Тривають земельні роботи, а також формування залізобетонної чаші стадіону. Планове введення в експлуатацію призначене на червень 2010-го року.

Міський стадіон «Вісла» імені Генріха Реймана. Краків.

Загальна кількість місць – 33000.

Відкриття – кінець 2010 року.

«Сілезький стадіон». Хожув.

Загальна кількість місць – 52000.

Відкриття – І половина 2011 року.

Тривала невизначеність Вроцлава з виконавцем розбудови спортивної арени дещо послабила позиції міста як господаря поєдинків чемпіонату Європи, на користь «резервістів» – Кракова та Хожува.

Краківський стадіон «Вісла» розпочав комплексну перебудову ще у 2004 році. За два роки було здано в користування південну трибуну, створили сучасний мультимедійний павільйон. Нині ж розпочався етап робіт з будівництва західної трибуни. Плюсом для Краківського спорткомлексу є те, що роботи з його облаштування планують закінчити до 2010-го, а здати в експлуатацію до літа того ж року.

Якщо один із стадіонів до Євро-2012 вже зданий в експлуатацію, один готується до відкриття, а на решті ведуться будівельні роботи, то в Хожуві ще нічого не починалося. Модернізація «Сілезського» стадіону стартуватиме аж 10 серпня нинішнього року. До цього часу відповідальні за підготовку споруди визначатимуться з генпідрядником і готуватимуть необхідну проектно-кошторисну документацію реконструкції.

СИМВОЛИ ЄВРО

«Національний стадіон». Варшава.

Загальна кількість місць – 55000.

Відкриття – середина 2011 року.

НСК «Олімпійський». Київ.

Загальна кількість місць – 69423 (63467 – «чисті» місця).

Відкриття – грудень 2010 року.

Безсумнівно, що стадіони у Варшаві та Києві мають стати брендом Євро-2012. І дуже важливо, що графіки виконання будівельних робіт на них наразі не відхиляються від погоджених з УЕФА.

Стадіон у Варшаві має запрацювати на півроку пізніше за «Олімпійський» – у середині 2011-го. Тому роботи на київській споруді, яка 2012 року прийматиме фінал європейського форуму, випереджають ті, що ведуться в польській столиці. З грудня 2008 року розпочався демонтаж трибун столичного стадіону. З квітня цього року на «Олімпійському» прокладатимуть тепломережі та укладатимуть елементи конструкцій, на яких триматимуться сидіння нижнього ярусу трибун. У найближчі два місяці буде визначене підприємство, що виготовлятиме металоконструкції для надсучасного даху будівлі. У Варшаві завершився лише перший етап робіт – підготовка до будівництва. Саме ж спорудження об’єкту розпочнеться лише в перших числах травня. До того часу поляки мають визначитися з генпідрядником.

ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ

Факт для констатації – готовність українських стадіонів до ЧЄ наразі вища, ніж у польських колег: дніпропетровський стадіон уже функціонує, на черзі – «Донбас-Арена», а в польської сторони ще не завершено жодного спорткомплексу. На фінішній прямій лише стадіон у Кракові, який планують здати в експлуатацію наприкінці цього року.

Головним і найбільш позитивним у робочому процесі є те, що кожне з приймаючих міст намагається якнайточніше відповідати вимогам УЕФА щодо графіків виконання робіт. Україна й Польща не є конкурентами – вони роблять спільну справу. І лише разом, у дусі взаємного партнерства, зможуть досягти успіху. Відтак той факт, що Україна у справі будівництва стадіонів випереджає своїх колег, аж ніяк не докір у бік польської сторони. Робота триває, і дуже втішає той факт, що нині вона має позитивну динаміку.

http://pressing.net.ua/pressing/menu/Euro2012/Stadiums/27094